З Днем Конституції!

 28 червня в Україні відзначають День Конституції, який є державним святом. Саме цього дня у 1996 році було ухвалено Основний Закон України.

Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. 

 Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Через зміст Конституції проводиться надзвичайно цінна і гуманна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки. І це є головним її обов’язком.   

Нажаль, сьогодні Україна відзначає День Конституції в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення росії. 

Наші захисники сьогодні виборюють основне конституційне право– жити. 

Жити щасливо, вільно і цивілізовано у суверенній, незалежній, демократичній, соціальній, правовій державі.

Пропонуємо ознайомитися з віртуальною виставкою, що призначена державному святу - Дню Конституції України

Нові книги

Пропонуємо ознайомитися з переліком

Нових книжкових надходжень до фонду бібліотеки

Переглянути всі видання можна в Науковій бібліотеці (Валіховський, 3)

Попередні випуски віртуальних виставок див. тут

Відкрита наука: поняття, терміни, документи

Наприкінці 2022 го року Україна приєдналася до країн Європейського Союзу, які мають затверджений план реалізації принципів відкритої науки, що були закладені  ще Будапештською ініціативою відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative) й у 2003 р. Берлінською
декларацією про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань.

Кабінетом Міністрів України було ухвалено розпорядження No 892-р «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки» , яким передбачається реалізація багатьох завдань, зокрема забезпечення відкритого доступу до наукових результатів та науково- технічної інформації, а також дослідницької інфраструктури,  публікацій та даних, створення умови для забезпечення рівних можливостей та рівного доступу жінок та чоловіків в науці. 

Ми пропонуємо вам ознайомитися з презентацією "Відкрита наука: поняття, терміни, документи, ресурси", де зібрано опис основних компонентів відкритої науки. На сторінках презентації подано також посилання на повнотекстові видання, що розкривають більш детально сутність відкритої науки, її політику, права та відповідальність авторів та головні елементи, які має знати будь який сучасний вчений, аби бути повністю зануреним в міжнародний науковий всесвіт.

Національний тиждень безбар’єрності

З 19 по 25 травня 2025 року на виконання плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року проходить Національний тиждень безбар’єрності.

В рамках інформаційної кампанії цього заходу, пропонуємо Вам ознайомитися з виданнями відповідної тематики: 

• Рекомендовані матеріали Міністерства освіти та науки України 
• Довідник безбар'єрності 
• Гайд безбар'єрних подій
• Посібник «Альбом безбар’єрних рішень»

До уваги користувачів!

.

Запрошуємо на великий перегляд нових надходжень навчальної та наукової літератури.

Традиційно захід відбуватиметься в читальній залі Наукової бібліотеки.

Цьогоріч перегляд триватиме протягом 2 тижнів

з 19 до 30 травня 2025 року з 10.00 до 16.00.

Окремо, звертаємо увагу, що в читальній залі також організовано нову виставку раритетних видань з акушерства і гінекології, де представлено рідкі видання минулого та позаминулого століть, що збереглися у фонді бібліотеки.

День вишиванки

 День вишиванки – свято традиційного українського одягу. Вишиванка – це предмет гордості українців. Це традиція, яка передавалася з покоління в покоління, попри численні утиски української культури.

Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався навіть одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. В Україні з 2006 року День вишиванки відзначають кожен третій четвер травня. 2025 року він припадає на 15 травня.

Українську вишиванку часто називають кодом нації із зашифрованими оберегами, символами та знаками. Деталі та тематика орнаменту вишиванок відрізняються в залежності від історичного регіону України.

Майстрині говорять про вишивання як про процес піднесення й духовного зростання: українська жінка вкладала у нього не тільки красу, а й тонкий духовний символьний зміст, закладала знаки регіону та свого роду.

Українській вишиванці – святині народу, символу духовного багатства, бібліотека присвятила віртуальну виставку з коротким екскурсом в історію одягу вільних та  незламних духом людей .

Вітаємо зі святом – з Днем вишиванки! Бажаємо вам завжди залишатися сильними, міцними та чудовими! 

Слава Україні! Героям слава!

80-та річниця перемоги над нацизмом. День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

12 червня 2023 року було підписано закон №9278 «Про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Отже, 8 травня - дата, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує всіх, хто боровся з нацизмом, увічнює пам'ять про загиблих воїнів та жертв Другої світової війни.

Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн – у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – близько 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів – цивільних та три мільйони військових).

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Загалом на українській землі зосереджувалася половина всіх радянських сил та від 56 до 76% дивізій вермахту, причому 60,6% сухопутних сил Німеччини було розгромлено саме в Україні.

Українці протистояли нацизму у Другій світовій війні і протистоять рашизму сьогодні - Україна послідовно бореться з тоталітаризмом у всіх його проявах;

Сьогодні на фашистську державу перетворилася росія. На догоду власним імперським амбіціям офіційна москва створила ідеологію, відому в Україні як «рашизм», глибинна сутність якого має людиноненависницький, терористичний характер, антизахідну спрямованість і є, по суті, оновленою версією нацизму. Сучасна росія діє тими ж методами, що й Третій Рейх, вчиняючи численні злочини проти людяності, воєнні злочини рф у Маріуполі, Бучі, Ізюмі, інших населених пунктах інші нелюдські дії окупантів підтверджують це; кремль задумав не просто окупацію України, а геноцид українського народу. За цілою низкою ознак спостерігається доволі виразна історична паралель між нацизмом і сучасною росією.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. сьогодні українці проливають кров за вільну і демократичну Європу: перемога України - запорука стабільності у всьому світі.

Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і комуністичного, а також через лицемірну “політику умиротворення” щодо Гітлера провідних країн світу. Тому важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

Пропонуємо переглянути Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом 8 травня , що надані Українським інститутом національної пам’яті

І, окремо, звертаємо увагу на відеоряд Відеопроєкт «Війна і міф», який відтворює об’єктивну, науково вивірену інформацію про Другу світову війну й сприяє відновленню та збереженню національної пам’яті Українського народу, популяризує історію України та спростовує радянські й російські міфи, пов’язані з подіями вказаного історичного періоду.

Аварія на ЧАЕС. 39 років пам’яті трагедії

26 квітня 2025 року  - 39-та річниця  з дня  аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. 

З того часу в цей день  в Україні щороку вшановують героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії. Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей. На жаль, у росії відбуваються зворотні процеси. Історичну правду тут давно замінила тотальна пропаганда, заснована на вірі у власну вищість і непогрішимість їхнього керівництва. Все це призводить до небезпечних ігор із захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької), які в перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну стали полігоном бойових дій, чи спробами шантажу ядерною зброєю. Жертвами свідомого замовчування уроків історії та виправдання злочинів комуністичного тоталітаризму уже стали російські військові, які за наказом командування окопалися і місяць просиділи в Рудому лісі (одному із найбільш забруднених радіацією місць Зони відчуження), отримавши практично смертельну дозу опромінення. А заручниками цієї ситуації стає весь світ. 

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи, і це треба зупинити. 

В день річниці Чорнобильської катастрофи про цю трагедію та її страшні наслідки варто нагадати усім світовим лідерам.

Бібліотека пропонує переглянути віртуальну виставку до Дня пам’яті жертв Чонобильської катастрофи